Новости Полуострова

Віталій Кличко – расист і соціопат, якого не визнає Європа

Позитивний публічний імідж одного з лідерів опозиції – В.Кличка виявився абсолютною фікцією.

Нахабний обман політика було викрито після оприлюднення журналістами у мережі Інтернет листів В.Кличка, в яких він демонструє зверхність, неповагу до співгромадян та ксенофобію стосовно іноземців.

Виявилося, що намагаючись отримати громадянство інших країн – Німеччини та США, В.Кличко одночасно відчуває огиду та неприязнь щодо їх громадян, розділяючи людей за расовою ознакою на «білих» господарів та «чорні жопи».

Будь-який психіатр однозначно підтвердить вам, що подібні прояви підсвідомості є яскравими ознаками садо-мазохістських схильностей, що досить таки вписується у нове амплуа керівника «УДАРу».

До речі, проживаючи у США, В.Кличко неодноразово дозволяв собі принижувати афро-американську частину населення. Так, в одному з листів коханці, політик прямо виявляє расистські схильності: «Вот сижу в Майами и жду пересадку на Антигуа… Это не моя вина, если честно. Мне попалась на регистрации черная жопа, которая ненавидит белых… Говорит что не зарегистрировал багаж на прямую, а теперь уже на минуту опаздал… если бы захотела, то зарегистрировала…».

Здається, що В.Кличко виконав усі вимоги, для того щоб стати персоною нон-грата у всіх цивілізованих країнах світу, до яких він так прагне. Після всього цього, можна навіть не видумувати, як В.Кличко «off-record» називає президента США, який є також представником афро-американської раси.

Але, відкинувши огиду, яку з недавніх пір В.Кличко викликає у співгромадян, відкритим залишається запитання щодо відсторонення В.Кличка від президентської кампанії 2015 року. Оприлюднені матеріали однозначно вказують, що лідер «УДАРу» не проживав на території України протягом останніх 10 років, що є порушенням вимог виборчого законодавства.

Взагалі, українці, мабуть, повинні бути вдячні невідомим добродіям з «Анонімус», які відкрили очі громадськості на ганебне життя та дволикість людини, яка дуже хоче стати Президентом України.

Макс Шаловський, "Украинский выбор”