Новости Полуострова

«Свобода» втомилась «тягнути» Євромайдан

"Тягнути" – найвлучніше дієслово, що визначає майданне сьогодення. Останній романтик-ентузіаст залишив київський майдан одразу після появи на ньому першого «національно-стурбованого» опозиціонера. Свіжість ефемерних очікувань розвіяв складний «букет» ідеологічного мотлоху трьох опозиційних сил. Перетворення головної площі країни на плацдарм боротьби амбітних планів лідерів опозиції знекровило … лави «єдиного» опозиційного табору. Наприкінці минулого року визначилась читка тенденція до суттєвого зменшення кількості бажаючих активістів обласних осередків опозиційних партій відвідати столичний майдан. Поряд із збільшенням кількості бажаючих покинути майдан.

За два передноворічні тижні регіональне опозиційне керівництво сформувало своєрідний кодекс гарних манер, першим пунктом якого значиться саботаж розпоряджень «майданних керманичів». До ідеї центрального керівництва опозиції про «підтримання майдану рахунком активістів зі всіх регіонів України» регіональні функціонери віднеслись досить скептично. Категорично відмовились щоденно «відряджати» до Києва активістів лідери Запорізького обласного осередку «УДАРу» В.Кривохатько та В.Варецький. Про недоцільність блокування роботи органів виконавчої влади та недопущення радикалізації дій активістів заявляв і керівник Тернопільського обласного осередку «Свободи» В.Стаюра. Гучну крапку у питанні «м’ясних поставок до Києва» поставив лідер Миколаївського обласного осередку партії «УДАР» Давид Макар’ян: «Районні осередки Миколаївщини не мають достатньої кількості ідейних членів для участі у майданному протистоянні».

Вимоги центрального керівництва поповнювати ряди «мітингувальників» під час новорічних та різдвяних свят лише загострили внутрішньоопозиційні відносини. Керівник Івано-Франківського «Штабу національного спротиву» В.Попович проігнорував розпорядження нардепа «Свободи» О.Сича про формування та відправку груп на «новорічний Євромайдан». Очільник секретаріату Полтавської «Батьківщини» М.Білоконь не тільки відмовився виїжджати до Києва, а наказав ігнорувати розпорядження представника «Батьківщини» в обласному «Штабі спротиву». Партійні активісти під будь-яким приводом відсторонюються від «активного» майданного життя – як місцевого, так і Київського.

Від примусового майданного донорства категорично відмовились опозиційні керманичі Миколаївщини, Полтавщини, Одещини, Вінниччини, Кіровоградщини, Івано-Франківщини… Попри тиск, що чиниться «з центру».

Заступник голови «Удару» В.Ковальчук вимагає від регіональних керманичів забезпечити безперебійні «поставки» «активістів» до Києва. Будь якою ціною! Саме «ціна» для більшості виконавців є критичною. Точніше, про готовність «Удару» фінансувати екскурсії до Київського майдану своїх обласних активістів не йдеться взагалі. Навпаки, – святкові вояжі земляків місцевим керманичам «пропонується» забезпечувати власним коштом. Результат зрозумілий: дурних немає!

Приблизно так – «дурних нема» – висловились і активісти ГО «Студентська Свобода» та «Сокіл» щодо «пропозиції» Тягнибока про активну участь молодіжного крила у майданному житті.

Вочевидь, у самій опозиції залишилась лише маленька купка «вірних побратимів», які готові і надалі «тягнути» майдан. Але для «спасіння майдану» їх явно не вистачає…

Іван Ватрів, "Громадський журналіст”