12:38 PM АМЕРИКАНСЬКА «ДЕМОКРАТІЯ»: «ВЕРХИ» ХОЧУТЬ, ОДНАК «НИЗИ» НЕ МОЖУТЬ | |
АМЕРИКАНСЬКА
«ДЕМОКРАТІЯ»: «ВЕРХИ» ХОЧУТЬ, ОДНАК «НИЗИ» НЕ МОЖУТЬ
Сполучні штати Америки мають
інтереси у понад 100 країнах світу, а більш зрозуміліше - пхають свій ніс у їх
внутрішні справи. Більше того, під соусом «розбудови демократії та свободи» в
окремих країнах, в першу чергу вони не забувають про задоволення власних
енергетичних та геополітичних амбіцій. Саму Америку без перебільшення,
можна віднести до розряду імперій, із дещо видозміненою зовнішністю, - цілі ті
самі, методи інші: підміна понять, завуальоване, під підтримку демократії,
фінансування сепаратистських проявів в країнах що розвиваються, інформаційне
зомбування та багато інших. Так сталось в Єгипті, Лівії, Сирії та інших країн.
В сухому залишку: в демократичних державах повний хаос, але американці
контролюють енергетику, нафтові родовища, свердловини, а також інші природні
ресурси. Особливий інтерес для
«демократизаторів» становить Україна з її геополітичним розташуванням та
значенням для всіх. І не варто марити думками, що американці бажають комусь
добра. Естафету втручання у внутрішні справи України після Джорджа Буша
молодшого із деяким запізненням підхопив нинішній президент Америки Барак
Обама. Для Америки Україна залишається ласим шматком, їй важлива не сама
держава, а можливість таким чином «втерти носа» Росії, розширивши свій вплив на
Схід. А якщо є мета, далі, як кажуть,
«справа техніки», ресурсів і засобів, а головне досвіду, у американців хоч
відбавляй. Від офіційних заяв дипломатів, високопосадовців до фінансування
радикалів та здійснення провокацій. В інформаційній війні американцям взагалі
немає рівних. Працюють «по дорослому», засипають грошима всіх, хто виступає із
протестними гаслами, а люди не розуміють, що їх використовують в темну. Мабуть
немає зараз ні одного керівника політизованої громадської організації, який би
не побував в посольстві США в Україні. Отримавши фінансову підтримку, він і вся
його організація стають маріонетками в руках американських ляльководів. Схожа
ситуація відбувається і з головами т.зв. опозиційних фракцій в парламенті, -
Яценюком, Тягнибоком та Кличком. Таке враження, що люди перестали самостійно мислити і повністю
залежать від свого оточення, від Заходу та Америки. В першу чергу це стосується
Кличка з Яценюком: ні кроку без згоди Берліну, Брюсселю та Вашингтона. Тільки і
бігають по кабінетах західних чиновників. Що вони там шукають? Пішаки в руках того ж
американського посла Джефрі Пайєтта, заступника держсекретаря США Вікторії
Нуланд, опозиціонери виглядають дуже сумно, нінащо не спроможні, - ні втримати
Майдан, ні вести переговори із владою, ні очолити Уряд. Люди, які
випадково опинилися в опозиційному таборі і у змозі лише плести інтриги та
вести підкилимну боротьбу. При
цьому, судячи з останнього хіта «Fucking Europe» (у виконанні дуету Пайєта та Нуланд),
американські дипломати вже самі втомились від імпотентності лідерів української
опозиції та не знають, що з ними робити. Кого просувати в Уряд, кого залишити в Раді, адже, тусуючи
колоду карт, в них чомусь випадають одні йолопи, вибачте, валети… Альона Кринична «Политическая Украина» | |
|
Всего комментариев: 0 | |