Новости Полуострова

«РЕВОЛЮЦІЯ» КРОВ’Ю РОМАНТИКІВ І ПІДСТУПНІСТЮ ЕКСТРЕМІСТІВ

 

Ніколи Україна у новітній історії не була такою близькою до війни … війни громадянської, коли брат на брата, друг на друга. І зараз можна наводити безліч аргументів і фактів, які призвели до цього. Це у минулому. Наразі маємо палаючий Київ, до краю напружені нерви кожного, хто хоча б раз на день вмикає телевізор чи заходить у Інтернет. 

Як не прикро, картина дня вражає своєю жорстокістю і оскаженілим оскалом радикальної частини опозиції – спалена вулиця Грушевського, розгромлені держустанови, фактично знищений Майдан. На передовій протистояння українці, які вірять у ідеали кращого, однак з поміж них постійно видно саме тих, хто створив пекло у центрі Європи – молодики у масках, які приховують обличчя, очі, сповнені ненависті і якоїсь незрозумілої нелюдської хитрості. 

Так виглядає обличчя провокатора! Кожен, хто почує заклик «на барикади», нехай сім разів подумає, хто їх озвучив. 

Зрозуміло уже, що «Тріумвірат» Кличка, Яценюка і Тягнибока – це лише купка маргінальних політиканів, які з гаслами «кулю в лоб» за спинами мирних громадян стелять собі політичну дорогу до влади.

От тільки кому кулю і у чий лоб?

Однак вони – НІХТО і НІЩО без тих самих провокаторів. Занадто мирні українці у своїй загальній масі, щоби кидати «коктейлі Молотова» у своїх же синів, навіть якщо у них на рукавах шеврони спецпідрозділів. Саме таку картину було помітно 24-25 січня, коли перед міліцією говорили матері, дружини, сестри, кохані. Вони просили перемир’я і мирно просили про спокій. Просили до тих пір, поки знову в бік міліції не полетіли палаючі пляшки. 

І знову ті самі  - провокатори, яким затишшя ніяк не потрібне, адже таким чином втрачається головний наркотик – агресія, що критично підіймає у крові рівень адреналіну і створює ефект значимості і неперевершеності для кожного з тих, хто палить собі подібних.

Логічне запитання – хто стоїть за цим безладом? Хто виконує роль натхненника та ідеолога екстремістського захоплення будівель, міст, влади врешті решт. 

Шановні українці, писати щось ще вважаю недоцільним, пропоную прочитати листівку, яка потрапила у мої руки і дає відповідь на багато запитань, яких накопилось у кожного із вас. Однак автора і ідеолога екстремізму варто згадати – Його нацистська примітивність, нащадок Муссоліні, Гітлера і Гебельса, провідник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери, а на даний час – керівник екстремістського «Правого сектору», - Дмитро Ярош.

 

На ньому ідеологія масових безладів, їх координація і реалізація. Врешті-решт – покалічені, поранені і загиблі «маленькі українці», які повірили у ідеали … Мюнхенські ідеали 30-х років минулого століття … Історія повторюється по спіралі …

 

Кожен знайде для себе у цій агітці відповіді і поставить мабуть одне із найважливіших запитань, - чи таким шляхом Україна йде у Європу і чи потрібна вона у Європі після такого ?

Олександр ГРІН